Шоу-музей «Історія дозвілля міста
Бердянська під відкритим небом»
Захід проводився
до 185-ої річниці з Дня заснування Бердянська на одній з центральних площ міста.
Відвідувачі змогли побачити відтворену в художніх костюмованих інсталяціях
історію дозвілля місцевого населення. Дійство мало текстовий супровід з
поясненням історичних реконструкцій та відповідної дозвіллєвої діяльності
мешканців Бердянська. Також вихованці Центру дитячо-юнацької творчості
представили концертні номери, що були підібрані для відтворення епохи, що
експонується.
Інсталяція «1827-1850 рр.»
Інсталяція
представляє собою експозицію, в якій представлені роки заснування міста
Бердянськ. Матроси грають в «Кості».
Круг діжки, перевернутої догори, сидять
матроси, що по черзі кидають кості. Вони грають на гроші або на корзини з
азовською рибою. Одежа, технічне устаткування, реквізит, що задіяні в
інсталяції відповідають часу першої половини 19-го століття.
Інсталяція «1850-1910 рр.»
Інсталяція
представляє собою експозицію де міські
вершки суспільства розважають себе грою у «Фанти».
Жінки та чоловіки у відповідних епохи
костюмах, грають у «Фанти», завдання для яких дістають з торбини. Всі герої
знаходяться у локації, що нагадує літню терасу або велику садову альтанку. Тут стоїть стіл з чаєм та вишуканими наїдками
до нього. Хтось з персонажів сидить за столом на стільцях, хтось захоплений
грою. Весь реквізит інсталяції витриманий в історичних реаліях, що експонуються.
Інсталяція «1910-1920 рр.»
Інсталяція
представляє собою шинок під вивіскою «У Лізки». Задіяні актори: Нестор Махно і
декілька осіб з його банди, хазяйка шинку Єлизавета.
Глядачу представляється наступна
картина. За столом на стільцях по колу сидять Нестор Махно та його військові
командири, грають у карти на гроші, з зображеннями Махна по центру, номіналом
банкноти та іншими атрибутами грошей - все намальовано свіжою фарбою на
звичайному папері. Коли в гравців скінчається готівка, вони відкривають велику
скриню та закладають награбоване. Іноді до їх столу підходить хазяйка шинку,
підливає спиртне, частує авторськими наїдками.
Інсталяція «1920-ті роки»
Інсталяція
представляє собою сеанс одночасної гри в шахи, що проводить Остап Бендер.
В експозиції актори представляють Остапа
Бендера та декількох місцевих мешканців, що прийшли пограти в шахи у заводській
кімнаті дозвілля. За спинами гравців висять плакати «Шахматы – могучее орудие интеллектуальной
культуры», «Дорогу шахматам в рабочую среду». Бендер усім
представляється сином лейтенанта Шмідта, тобто онуком минулого градоначальника
Бердянська.
Інсталяція «1930-1940 рр.»
Дві
інсталяції представляють цей час. Перша – команда пожежної частини, друга –
команда льотчиків офіцерського клубу «От винта».
В обох експозиціях актори, в костюмах
відповідно їх часу та професійного спрямування, грають у доміно. Локації
оформлені відповідно до кімнати відпочинку в пожежній частині та офіцерського
клубу військової частини.
Інсталяція «1945-1970 рр.»
Інсталяція
представляє собою шкільне подвір’я, де діти піонери граються у «Классики» та
«Резиночки».
В експозиції приймають участь декілька
дітей, що одягнуті в костюми відповідно відтворюваного часу. В нашому випадку,
приблизно до середини 60-х років. Хлопці стрибають
по накресленим «Классикам», дівчатка стрибають у «Резиночки». В межах локації
розкладені піонерські транспаранти: «Все на сбор макулатуры», «Даешь стране
металлолом» та інші. Глядачу стає зрозуміло, що зараз діти пустують, але вони
ось-ось відправляться на важливе партійне доручення.
Інсталяція «1970-1980 рр.»
Інсталяція
представляє собою юрбу дітей, що бавиться у маловідому широкому колу, але дуже
популярну в Бердянську гру тих часів у скляні кульки.
В експозиції приймають участь декілька
дітей різних за статтю. Хлопчики та дівчинки хизуються, обмінюються, бавляться
скляними шариками, що використовував у промислових цілях бердянський завод
«Скловолокно». Їх гра доволі проста: треба штовхнути кульку, розрахувавши
поштовх та траєкторію таким чином, щоб він закотився у спеціально викопану
ямку.
В якості локації обрано зелений газон,
що підсилило у відвідувачів Шоу-музею ностальгійний ефект.
Інсталяція «1980-1990 рр.»
Інсталяція
представляє собою кімнату в комунальній квартирі, де в вечірній час зібрались
мешканці майже усієї квартири та всі із захопленням грають у лото.
Експозицію представляють актори різного
віку від дітей до сивих дідусів, бо грати у лото могли всі з однаковим
завзяттям. Інсталяція проходить в локаціях обмеженого простору невеличкої
кімнати, де на задньому плані натягнута мотузка з білизною, що сохне. Частина
гравців сидить за столом, дехто на полу. Хазяйка кімнати встигає грати та прасувати. В кімнаті
багато речей: телевізор, велосипед, прасувальна дошка, торшер, ночви, інше.
Інсталяція «1990-2000 рр.»
Інсталяція
представляє собою робітників заводу за грою в шашки.
В експозиції приймають участь актори, що
втілюють образи робітників заводу. За спинами гравців у шахи глядач може
прочитати декілька написів на папері: «Зарплаты сегодня не будет!», «Рабочий день
сокращен в святи с сокращением объемов производства нашого завода», «Записываемся на чемпионат завода по
шашка. Профком» та кілька постерів відомих мексиканських, бразильських
акторів та зірок естради.
Локація «2000 – 2012 рр.»
Інсталяція
представляє собою декілька груп тинейджерів. Одні сидять у комп’ютерному клубі
за машинами, другі грають у «Твістер», треті займаються демонстрацією трюків на
турніках.
Головна мета експозиції показати, що
дозвілля сучасної молоді може бути дуже різним: від сидіння за комп’ютером до
заняття спортом. Інсталяція має складну локацію, що має відповідати трьом
середовищам: комп’ютерному клубу, кімнаті де грають у «Твістер» та двору, де
молодь займається вуличним фітнесом на турніках.
Захід відвідало більше тисячі городян та
гостей міста. Про «Музей дозвілля під відкритим небом» вийшли сюжети у
місцевих, регіональних та центральних українських ЗМІ. Але найголовніше на
думку організаторів є те, що кожен з глядачів міг особисто прийняти участь у
запропонованих іграх та дозвіллєвих акціях.
Комментариев нет:
Отправить комментарий